Пострiл

І вітер той-
волоссям віє,
стелить долю,
і замітає синім снігом
битий шлях
і гне додолу вморену тополю
а ти бредеш по зболених полях
і божеволієш потроху,
і губиш
глузд і віру
ти - в епіцентрі бурі
ось зараз станеш ти,
коньяк пригубиш
як в скриньку
кинеш лист
в пусту кобуру
і стрілиш в голову
чи в скроню ночі...
Господи прости!

©2005 Ingvar Olaffson


Рецензии
Гарно, Інгваре!
Ось вам цитатка з http://www.stihi.ru/2003/02/19-297

О, натощак, дядя,
Песня поется к песне.
И пуля летит - к сердцу.

Але ж це трошки не проте (?)

Ну, тоді з Плужника:

І коли повз кав"ярні, де теплі вогні,
В черевиках іду подертих,
Чогось раптом спокійно, спокійно мені -
Чи то жити, чи вмерти...

З повагою

David Alonsky   14.02.2006 09:47     Заявить о нарушении
Ах, Плужник, мій улюблений поет. Геній без перебільшень.
Дякую, ясна Пані за відвідини і за відгук.
Щиро, Ваш Інгвар.

575   14.02.2006 11:14   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.