Пострiл
волоссям віє,
стелить долю,
і замітає синім снігом
битий шлях
і гне додолу вморену тополю
а ти бредеш по зболених полях
і божеволієш потроху,
і губиш
глузд і віру
ти - в епіцентрі бурі
ось зараз станеш ти,
коньяк пригубиш
як в скриньку
кинеш лист
в пусту кобуру
і стрілиш в голову
чи в скроню ночі...
Господи прости!
©2005 Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №105121801802
Ось вам цитатка з http://www.stihi.ru/2003/02/19-297
О, натощак, дядя,
Песня поется к песне.
И пуля летит - к сердцу.
Але ж це трошки не проте (?)
Ну, тоді з Плужника:
І коли повз кав"ярні, де теплі вогні,
В черевиках іду подертих,
Чогось раптом спокійно, спокійно мені -
Чи то жити, чи вмерти...
З повагою
David Alonsky 14.02.2006 09:47 Заявить о нарушении
Дякую, ясна Пані за відвідини і за відгук.
Щиро, Ваш Інгвар.
575 14.02.2006 11:14 Заявить о нарушении