Бiль вiйни

Помарніло обличчя,
Вкрите зморшками болю...
Це не казка, не притча,
Де всі гратимуть ролі.

Це війна навіжена,
Де людську долю знає
Тільки воля скажена,
Що з солдатами грає.

Кожний бій – як останній,
Кожна битва – остання...
Може, й промінь той ранній –
Є зі світом прощання?!

Лиш щаслива удача,
Котру кожен не має,
Є живим передача,
Рідним дух піднімає.


Рецензии