«Мій баранчику кудлатий,
Чом стоїш ти біля хати?
Чом не йдеш на верховину,
Свіжу їсти там травину?
Там трава — смачніша в світі.
Гра гуцул там на трембіті.»
«Ой, вівчаре-вівчарю,
В шубі з хутра я згорю.
В ній по горах жарко бігти.
Мусиш ти мене постригти.
У пригоді стане вовна.
Буде в хаті шафа повна.
Будуть светри й рукавиці,
Тепла хустка — молодиці,
І сорочка, і спідниця.
Вовна всім моя згодиться.»
Кудлатий баранчик
© Copyright: Валентина Черняева, 2005
Свидетельство о публикации №105113000421
Свидетельство о публикации №105113000421
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.