я тоб залишаю в чн сть

я тобі залишаю вічність
і шляхи між яскравих зірок
я покину тебе разом з ніччю,
я розтану крізь сотні стежок..
хай шляхи твої - промені сонця,
мої ж знайдуться тільки вночі
я всміхаюсь тобі крізь віконце
коли ніч в твої двері стучить...
не тримай мене більше, не треба
відпусти і мене і любов...
тільки янгола посмішка з неба
перетне ночі темний кордон
сумно стане, але ненадовго,
в ранці ж іншу собі ти знайдешь..
але ж якось охопить безсоння,
в сумні спогади знов ти пірнешь,
пригадаєшь гарячі обійма,
коло щастя і в ньому лишь ми..
зрозумієшь - була я повинна
разом з ніччю від тебе піти...


Рецензии