Розiрване на клаптi небо
ловлю в сітківку ока,
бажаю зупинити вітер...
"Не треба" -
ледь чутний шепіт збоку -
"тобі дано лиш споглядати
тож споглядай!
І не питай нічого Більше"...
©2005 Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №105112300904
вітре синьоокий,
летиш наді мною,
о чом так високо?
Полинь донизу,
до мого краю,
розвій туженьку
зітхаю.
Зніми одежину
легеньку узимку,
замерзну для тебе
навік скам’янію.
Я Галатеєю бути
так мрію, щоб снив мя
щоночі, і в очі безживні
дививсь і молився
про теплі обійми
цих рук мармурових,
що хочуть, не можуть
буть колом любові.
Иннокентий Флик 11.05.2006 12:32 Заявить о нарушении