Чари в криниці...
То дай же напитись
із тебе, кринице,
води босоніжжя мого...
І дай притулитись
до тебе, Вкраїно,
як ніби маленький
до матері - неньки...
Чого ж?
Чого ж, моя мамо,
така невесела
ти думаєш думи сумні?
Стоїш над пустою,
без чар,
глибиною...
То може ж наповнять
її сльози твої...
Не думай, дитино,
хто в цьому тут
винен
i чий то недогляд
лишив нас води -
забули про Бога,
ми люди убогі -
тож випили воду круки...
Чари криницi
© Copyright: Полищук Виталий, 2005
Свидетельство о публикации №105111101284
Свидетельство о публикации №105111101284
Рецензии
Віталію, як щиро, з болем пишете про нашу дійсність і про занепад криниці-батьківщини, бо люди почали втрачати свою духовність. Дуже гарно! Про яке пасіонарне піднесення можна говорити. Йдемо до краху з гордо піднесеним стягом пасіонару! З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 06.11.2011 15:30 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 06.11.2011 15:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.