Малювати усмішку пізно,
Відкривати обійми рано.
Навіть погляд - і той залізний –
Прочитає: брехать погано.
А тікати також не вихід.
Повернутись обличчям смішно.
Мої губи від злості тихі,
Я – людина, тому – я грішна.
Вже не перша і не остання
Натягнула на брови маску,
Щоб наївним своїм вітанням
Не спектись в ще одну поразку.
Перевт лення
© Copyright: Татьяна Коваленко, 2005
Свидетельство о публикации №105101000381
Свидетельство о публикации №105101000381
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
