На порози старости на укр. мов

Сумна зима з похмурим сірим небом
Завжди минала- наче так і треба
За нею ніби з казок і пісень
Весна - красуня з гомоном пташиним
Завжди приходила,будивши світ усей
Чого ж уперше я не відчуваю
Того піднесення і радості прилив
Що завжди відчував?Невже тому,
Що сердце постаріло і висохло до
донця,не лишив
Ні краплі почуття,ні здивування сили
Хіба це вже -не смерть?Коли вбачаючи
красу небесну і земну
Не б,ється сердце швидше?
І кров у жилах не прискорить біг
І навіть пара гарних довгих ніг-
Вже не хвилює більше!
Безглузде майбуття таке,
Це не життя,а лише існування
Без насолод,без радощів кохання
Прямий й короткий шлях - у забуття!


Рецензии
А как по-западенски будет "А не пошел бы ты не хер не по-русски!"???

Максим Столетов   10.10.2005 01:39     Заявить о нарушении