Про це тобi я б не повинен говорити...
Про це тобі я б не повинен говорити.
Але в душі уже не втримати мені -
Про те, як сумно в світі цім без тебе жити;
Про те, як часто ти з’являєшся вві сні;
Про те, що голос твій завжди почути мрію
Привітний, ніжний, лагідний такий;
Про те, що серце калатає, і німіє
Коли торкаюсь до твоєї я руки;
Про те, що погляд мій з тобою ходить тінню;
І як при зустрічі - не зводжу я очей;
Що, як жебрак, що ходить по-під тинню -
Так я ходжу біля твоїх дверей;
Що кожна зустріч - це для мене свято,
А дні без тебе – дні печалі і журби;
Про те, що хочеться сказати ще багато;
-Лише не певен, що потрібно це тобі.
***
Любов в душі повинен кожен мати,
І я цього, напевне, все життя чекав.
Тому тобі мене не треба приручати -
Я лише сам себе до тебе прив’язав…
© Copyright: Александр Андрейко, 2005
Свидетельство о публикации №105100601370
Свидетельство о публикации №105100601370
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
