частиная

призадав собі питання
чим ламавсь
об чиї знання
оглянувся навкруги
всі голови
всі свої
в ритмі фанку уплили
і до
генталій

ламавсь незмінно
краще в труни
із розхуни
позалазить і приспать
себе
в ритмі тиші гнать
в позаминулі ідеали
споглядали й не пізнали

тіло

давай зупинимось на тому
що ти мила
хоча й гнила
тупа й зманила
хіба лиш кінцівками
поперед себе
(я про соски)
поперек себе
тепер отримую у голову
думок-казок
три літри
не за раз
цю кільлість мріями
наспермлю

це не французькою
це справді
в мріях багатьох
я онононізмлю
до дірок

в долонях

багато мрій
як в всіх людей
у мене є трохи також
просто лиш меж
в мене між комплексами менше
або
ще щось
гадаю
вдавши
являюсь в всесвіт
королем
де гаюсь
як і будь який бідняк
де гниюсь
як і будь який біжок
тобто
не існую
взагалом
а лиш
живу
в ребусах
надумних
що розгаданню
підлежать
по правилам загальним
і призваним угарним
бути нікчемним
й ззаду теж
(хіба якщо нагнутим)
так зручніше
голову ховати
та безмозкую
в АНУбіС
 ніс