Срiбний метелик
В скронях метелик@
............Сенілґа
Снопи поставлено до тину
кульбаба знову зацвіла
на моріжку осінньому. Дитинно
радію їй. Моя мала,
кульбабонько в отаві,
мій ставе тихий в очеретах,
мій вечоре багряний в чагарах,
в моїй душі ви в'єтесь
мов метелик,
що випурхнув зі щілини в часах*
і сів на айстру біля ґанку
в моїй покинутій садибі,
яка втомилася чекати...
Чекають квіти, мама, тато,
чекають сад цикад і кам'яний паркан
на мене дивного прибульця
зі світів далеких,
що промине капкан часових зрушень
штормів, цунамі, заворушеннь
щоби постукати у шибку
віконця причілкового
в нічній порі...
І оживуть, я сподіваюсь, тіні
котрі схилилися в вітальні
над столом...
Я оживаю також,
Я вже скоро...
©2005 Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №105092501468