Зелений гай понад Днiпром...
Скажи мені, що буде Потім?
Ти знаєш! Чистим серебром,
Укриєшся, жбурнув додолу пасма жовті.
Та не помреш, хоч тихий сон
Твої уста до квітня стулить,
А поки стій, не охолонь,
Під вітром грай, живий, неснулий,
Тягнись руками в голубінь,
Дощам та сонцю підставляй долоні...
А час прийде, у ніч поринь,
Чи ж серце взимку захолоне?
Скажи мені, зелений гай,
Ти знаєш все, коли година
Проб’є, що Потім, мені сповідай,
Душа скніє чи в Небо лине?...
Свидетельство о публикации №105091000669