Чи даремно...

Чи даремно псував я папір,
Струни з вірою рвав давніх лір.
Новим дням я протягував руки,
І виносив довгі розлуки.

Де ті звуки, правди струни,
Де ж надії, що так близько були?
Пам’ятаєш, з майданів лунали...
Що мільйони в найкраще позвали?

Мабуть знову ярмо на країні,
Нашій з вами милій перлині!
Ох, радіємо ми тільки в мріях,
Про ту волю свою в Україні.


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.