ОсIнь...

День фарбує аквареллю настрій
Промінь грає світлом у волоссі
Землю холодить струмок сріблястий
Це тихенько наступає осінь….

Підкрадається повільно, як лисиця
Вже дерева чують її подих
Прохолодний, наче із криниці,
І скидають ніжне листя в воду.

Все навколо розмалює дивно
На свій лад, у жовте та червоне,
Розіллє по чаркам сік та вина,
Надра її все одно бездонні…

Потім змиє вітром та дощами
Те, що так ретельно малювала,
Прошепоче стомлено вустами,
Всю себе я ВАМ подарувала…


Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.