День фарбує аквареллю настрій
Промінь грає світлом у волоссі
Землю холодить струмок сріблястий
Це тихенько наступає осінь….
Підкрадається повільно, як лисиця
Вже дерева чують її подих
Прохолодний, наче із криниці,
І скидають ніжне листя в воду.
Все навколо розмалює дивно
На свій лад, у жовте та червоне,
Розіллє по чаркам сік та вина,
Надра її все одно бездонні…
Потім змиє вітром та дощами
Те, що так ретельно малювала,
Прошепоче стомлено вустами,
Всю себе я ВАМ подарувала…
ОсIнь...
© Copyright: Ворона-Кет, 2005
Свидетельство о публикации №105082700796
Свидетельство о публикации №105082700796
Рецензии
Вірш гарний, ліричний, сповнений вітальною енергією, але маємо щось робити з "помилками". По-перше розливати потрібно "по чарках", а не "по чаркам". По-друге, "дАла" - має не-український наголос, питомо українське "далА". То ж маєте переробити останню строфу аби вірш дійсно звучав українською.
З незмінною повагою, Інгвар.
575 28.11.2005 23:41 • Заявить о нарушении
З незмінною повагою, Інгвар.
575 28.11.2005 23:41 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.