Натовп-отруйний удав-кобра

Сонце в зеніті,
У гурті-пустеля,
У натовп залиті-
Броньована скеля.

Очі за обрій
Злетіли в чеканні-
Просмаленій кобрі
Ще досі незнані...

Люди-не люди,
А тіла ділянки,
Хто знає-забуде
В обіймах коханки...

Ніжно задавить,
Стискаючи груди,
Маса привабить,
А волі не буде...

Сильні магніти
Заховані в гурті...
Сонце -в зеніті,
А правда -в абсурді.


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.