Візьму я свій хрест і піду за Тобою,
Спасителю люблячий і терпеливий,
Мабуть, зі стражданням, мабуть, із журбою,
Піду я чинити, як Ти, справедливо.
Хай люди не зможуть цього зрозуміти,
Та слава людська не для Царства Твого.
Ми будемо в серці своєму як діти,
Щоб в змозі були осягнути Його.
Так, люди забудуть і люди осудять,
Камінням поб’ють і приб’ють до хреста.
Цей світ нас не прийме й святині спаскудить,
Та ми не залишимо віру в Христа.
Пустеля у місті, пустеля у серці,
Та темряву світло розсіє ясне!
Господь – це спасіння, це наша фортеця,
І врешті-решт людство це осягне.
Ми будем страждати за віру у Тебе,
Та все ж дочекаємось часу того,
Як буде земля нова і нове небо,
І Пастир піде серед стада Свого…
Январь 2001
Вiзьму я свiй хрест
© Copyright: Марина Осенняя, 2005
Свидетельство о публикации №105070200151
Свидетельство о публикации №105070200151
Рецензии
Чудово,що є такі славні дівчата! Свіжі і талановиті вірші. Успіхів!
Алла Нова 14.01.2013 00:24 • Заявить о нарушении
Алла Нова 14.01.2013 00:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.