Зоря туман
відбілювать стелила,
руками ніжними
рівняла, ворушила.
Рівненько слала
по долинах та низинах,
там де роса,
лише за мить там ніч ходила.
У вранішню Зорю,
в духм'яні роси ввійду
й туманом сизим
житнім полем розстелюся.
Край неба обійму,
краси нап'юсь з волошок
й Зоря, як полотно,
відбілить мою душу...
злиття-слияние-
© Copyright: Валентина Силава, 2005
Свидетельство о публикации №105070100626
Свидетельство о публикации №105070100626
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.