Місяць хтиво заглядає
У ставкову воду
Та русалкам насипає
срібла -- бавить вроду...
Крутить вітер по стежині
тУман-кошеняту,
Грає травами в долині
легко та завзято.
Ллється пісня русалчИна
Ніжно серед ночі
Про покинуту дівчину
Й кОхання дівоче.
Так співає –- крає серце
Сумом невимовним --
Наче любить... Розіб’ється
туга й захолоне
від видіння: північ грає
над чортів весіллям,
Щось у лісі запалає
Під скрипучим гіллям...
Та болотна мавка вкраде
Блиск отой пекучий
Шукачеву ж душу звабить
Папороть квітуча...
Нiч
© Copyright: Фрейя, 2005
Свидетельство о публикации №105062600883
Свидетельство о публикации №105062600883
Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.