Улюблена iграшка - для малят

У кращім магазині,
Де забавки чарівні,
”Дитячу Залізницю”
Андрійкові купили.
Ту забавку хлопчинка
Понад усе чекав -
Для неї біля ліжка
Він місце підшукав.
«Дитячу Залізницю»
Поставить десь напроти -
Отак, щоб дотягтися,
Та не завдати шкоди.
По вечорах дарунком
Хлопчинка буде грати,
Кабіною з приладдям
Тут ліжко може стати.
У ній сидить Андрійко,
Справдешній машиніст,
Біжить по рейках потяг...
І от уже блищить
Нічна на небі зірка.
Та машиніст не спить -
За приладами стежить,
Вивчає рейок мить.
За вікнами спливають
Міста, ліси, поля,
Стрімкі потоки й ріки,
Безкрайні ще моря.
На станціях стрічають
Той потяг, як завжди,
Сідають пасажири.
І от він знову мчить
У будь-яку погоду -
Будь серпень, лютий...
Ну! У спеку та в негоду
Спішить удалину -
Несеться по рівнинах,
А потім по низинах,
Біжить повз полонини,
Пустелі й у степах...
Несеться крізь тунелі,
Над ріками несеться,
Бряжчать його колеса
По різьблених мостах.
По рейках поспішає,
Мов бджілка та літає.
І бачать гарний потяг
Усі то тут, то там.
Андрійко отже грає...
Та раптом засинає.
І сниться сон хлопчині...

Він там керує дивним,
Справдешнім темно-синім,
Швидким локомотивом.