В подушці м’якенькій якось сиділи
Голочка з Ниткою, ще й гомоніли
Про те, як нелегко вже їм працювати,
Що треба цілісінький день вишивати,
Що праця така їм, звичайно, набридла,
Що мусять знайти якесь вигідне діло,
Щоб можна було їм подовше поспати,
В подушечці лежачи, порозмовляти.
І довго вони би отак гомоніли,
Та руки чиїсь їх зненацька підділи.
І подруги швидко пішли вишивати:
Пісок, синь ріки, сніжно-біле латаття,
Верби зелені, у пристані човен...
І Голка до Нитки гукнула: Як добре
Нам, Ниточко, разом тут нині гуляти!
Поглянь, гладь ріки, наче дзеркало в шафі...
А нуж бо давай, Нитко, разом пірнати.
Про зле все забудьмо. Бо треба ж признати,
Що кращої праці нам годі й шукати…
Подруги - для малят
© Copyright: Тамара Борисовна Маршалова, 2005
Свидетельство о публикации №105052000565
Свидетельство о публикации №105052000565
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.