К-о-х-а-н-н-я ye! акро

К оли розпанахує вітер фіранки
О хоплює трем задубілі серця
Х овайсь не ховайся, гарцює до ранку,
А може до осені пристрасть... Оця...
Н е звідана людством таємная Сила
Н астигне тебе у найвужчій шпарині
Я ким би не був ти найменшим до нині...

Є днаймось в любові, розправлюймо крила!

©2005 Ingvar Olaffson


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.