Колись...

Колись... Минулої весни
Мені було, як завжди, одиноко.
Посеред міста - спалені мости,
І я з тобою знову так жорстока.

Мовчання сліз і шепіт почуттів,
Колиска дня і агресивність ночі.
У темряві без слів ти говорив
І ніжно так судьбу мою пророчив.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.