Ой, чиї то коси
Білим снігом вкрились?
Ой, кому це роси
Молоді наснились?
Біла завірюха
Молодість забрала,
Та її не слухай:
Хоч роса й пропала,
Смуток сніжно-білий
Серце не дістане,
Бо живе там милий,
Вірний та коханий!
Разом стріли долю,
Разом йшли шляхами...
Дали силу полю
Вправними руками!
Доля передчасно
Нащо розлучила?!
Може десь невчасно
Роса коси вкрила?!
Вкрила роса коси,
Крижаною стала...
Ой, була б ті роси
Краще б проминала!
Та не край серденько
Довгими ночами:
В дітях молоденька
Завжди будеш з нами!
Ой, чиї то коси
Білим снігом вкрились?
Ой, кому це роси
Молоді наснились?
13.02.05
Роса-журба
© Copyright: Мамонов Игорь, 2005
Свидетельство о публикации №105021900859
Свидетельство о публикации №105021900859
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.