Коли тобi сiмнадцять

Анна Руденко.
Переклад Святослава Синявського.

Це дуже просто – бути вартовою на перехресті.
Просто і весело ловити пакети, що втікають від перехожих і отримувати за те безкоштовно посмішки, слухати, що завтра буде чудова погода, можливо яскрава і зелена, а може рожева і жовтогаряча, у всякому разі, +6 за Цельсієм.

Просто підказувати перехожим вулицю, яку і сама не знаєш, пригощати дітей цукерками. Просто відчувати на щоках вітер змін, просто впускати безмежне небо у свої очі. Просто намотувати на палець тоненьку нитку сліду від літака. Просто рахувати черевики і черевички, що перетинають твоє перехрестя у всіх напрямках. Великі і маленькі; чорні і світлі; човники і кросівки.

Просто зорити поли, оточеного голубами безпритульного пальто, що розвівається на вітру. Просто очікувати на зелені ростки і махати услід порожньому трамваю. Просто любить  дитинча на велосипеді та горобців, що вовтузяться довкруж калюжі.

Просто жити. Тому що я – Весна, Щастя, Любов.