Мандрiвка-Поза-Часом-2
на протязі між двома ударами серця.
Нитка тоненька люстерця уже не ловить подих...
Ніжність твоїх вуст торкнулась чола мого...
Холодно...
Дно кам'яне...
Mине чаша сія мене...
Гомін затих, примари сріблястих хмар
відсахнулись, розстали, стало тепло,
спасенним - рай,
ти попросила - Не вмирай!
Я повертаюсь -
Стрічай...
30.01.03 - 10.02.05
©2005 Валентин Лученко
Свидетельство о публикации №105021000695