Знову сумна пiсенька...

Cпить мала дитинонька,
В теплій у колисочці,
Спить дівчатко милеє,
Бачить сни солодкії.
Місяць світить у вікно,
Визира з під хмароньки,
Огляда кімнатоньку,
В пошуках своїх.
Він шукає, хїто би з ним,
Да пограв в цю ніченьку,
Сяйвом нездоволеним
Нишпорить в кутках.
Але всі вже бачать сни,
Даже кіт дрімаючий,
Дивні кадри, де він тигр,
В джунглях на ловах.
Місяць роздратований,
Думає: “Завжди – один!”,
Та холодні промені
В небо забира.
В друге місце він піде,
Знайти собі пароньку...
Так і ходять все окремо,
Місяць і Луна....


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.