Мене уже нема
Я в хурделиці весняній пелюстковій
Яблуневим квітом закружляю.
Не вглядайся, не шукай очима–
Вже серед людей мене немає.
В білий вихор протягни долоні,
Своє серце запитай, хай скаже-
Чом я квітом падаю під ноги,
Вечір пустотою руки в’яже.
Загубив. Зосталось тільки серце,
То воно долоні підставляє.
Та вже вітер підхопив на руки
І несе. Мене уже немає.
Свидетельство о публикации №105012601710