Чарующие и дивные случаются вещи на украинском
Вночі, коли спокій на землю лягяє.
Знімаючи міцні ланцюги залізні
Я думки бурхливі нестримні звільняю.
Космічні мелодії
Лиються знов.
То грають клавіші
Серця мого.
І все щось грає та співає,
Шалено п’янить, як вино.
Чи все здалося? – Я не знаю!
Чи то мені чого було?
Як штопор в корок думки в мозок.
І все, - не витягти його.
А серцю тяжко усвідомить
І плачуть клавіші серця мого.
Весна 1998
Свидетельство о публикации №105012301179