Тихо повiнню снiв зелених
Теплi губи закляття сiють -
Iз слини i слiпого ранку
Лiплять повний травневий день,
За блакитнi повiтря межi
Обрiй тягне своi долонi -
Без бажання втонути в зорях
I з натхненням кривих дорiг.
У тенетах весни свiтанок
Грає спілим рожевим сонцем,
Розкидає чарівним птахом
Над землею свій чистий спів.
Бачу в хмарах твоє обличчя -
Брови вигнулись в бік веселки,
Розлилось під промінням сонця
Молоко із твоїх грудей,
За журбою степного вовка
У твої поринаю очі
І за золото рухів ніжних
Віддаю свій вогонь тобі,
Залишаю печаль і смуток
Я за межами просторіччя
І отрутою сліз солоних
В переповнений келих йду...
Піднімаюсь із волі в волю,
Відчуваю початок смерті,
І, захоплений рухом серця,
Розкидаюся на зірки.
Ваганти спiвають весну
© Copyright: Ход Кротом, 2005
Свидетельство о публикации №105010700061
Свидетельство о публикации №105010700061
Рецензии