Я пригортаюся щокою
до її плеча,
що холодніше дня
якому мило посміхається
вона
Ця посмішка незмінна
з часів, коли
вона ласкавила
священний пілігримів шлях
до Єлеузинії
А десь далеко в далині
її сестра
в туманнім Кембриджі
беззвучними вустами
промінить спокій і чарівність
Турботить серденько моє
любов таємна,
про яку не можу розповісти
О плоть моя гаряча поряд
з її холодними і мармуровими
грудьми,
яка ж слабка ти!
Marble Caryatid, Eleusis
I press my cheek
against her shoulder,
colder than the day -
she smiles.
She smiled the same
archaic smile
upon the propylaea,
and pilgrims
on the sacred way
to Eleusinia.
Somewhere far away
her sister smiles
on cloudy Cambridge,
lips phrasing a blessing
calm and sweet.
My heart is troubled
by a secret
love I cannot speak;
my flesh is warmer
than her marble breast;
my flesh is weak
Мармурова карiатида jena woodhouse
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2005
Свидетельство о публикации №105010300538
Свидетельство о публикации №105010300538
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.