Це якесь божевлля
Ці руки,
Ці крила,
Цей вітер...
Плач у плечі.
Кришталь.
Ні, пробачте, - це, мабуть, сльоза.
І шалений танок
Переплутаних, зважених літер –
Лист у вічність!
Банальний,
Неначе ранкова роса.
Це розхристане небо
ось-ось упаде і...
Не знаю,
Де межа нереальності,
Дивних заплутаних мрій?
Я навпомацки йду,
Я у темряві Світло шукаю.
Непроторений шлях.
Та зате він єдиний і мій.
Свидетельство о публикации №104121301065