На стомленій землі краплинами дощу
Заграють небеса мелодію жалю...
На серці тільки біль... Я тихо шепочу
Тобі в останній раз: ” Я так тебе люблю”.
Сумний осінній дощ відплачеться за нас.
Залишить на вікні краплини кришталю...
В цю невблаганну мить, коли прощатись час,
Я тихо шепочу:” Я так тебе люблю”.
За гори, за моря нас розведе життя,
Та я легких доріг у долі не молю...
За всі мої гріхи єдине каяття –
Твої святі слова: „ Я так тебе люблю”.
Прощальный сонет
© Copyright: Сергей Руденко, 2004
Свидетельство о публикации №104120400910
Свидетельство о публикации №104120400910
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
