Вибачай мені, милий,
За те, що була не права.
Та знаєш, як остогидлі
Невдячні ваші слова?
Може, я нерозумна,
Може, вбачаю пітьму…
Та чому ж тоді сумно
Буде вам, коли я піду?
Довгі роки молилася я,
Боролась з кривдою, злом.
І кажуть мені: «Геть звідсіля!»,
Бо я обірвала ваш сон.
Та можна хіба не вбачати
Того, що так очевидно?
Якщо вмієте ви вибачати,
Світ не залишивсь незмінним.
А коли життя вам не треба,
І будем зважати на самолюбство,
То хай йому грець, тому небу,
Сонцю, землі і вашому людству.
09/09/04
Вибачай мен, милий...
© Copyright: Лиара, 2004
Свидетельство о публикации №104120400274
Свидетельство о публикации №104120400274
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.