З сонцем очі її не зрівняються,
На червоний корал не схожі вуста,
Груди не білі, коли підіймаються,
І з чорного дроту у неї коса.
Багато троянд я бачив на світі,
Та не має троянд і обличчя її.
Та свій аромат є і навіть у житі,
Ніж той, який має шкіра її.
Та всеж її голос не кращий за пісню,
Той звук неповторний в моєї пісні.
Ніколи не бачив, як ходять з величчю,
Вона - лиш людина, що йде по землі.
Та більше за мене кохати не буду
Її так ніхто, аніж я, аніж я.
Неправду про щастя кажуть ті люди,
Хто щастя ніколи не відчува.
Сонет 30 Шекспир
© Copyright: Лана Кутькова, 2004
Свидетельство о публикации №104112400786
Свидетельство о публикации №104112400786
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.