Скажи, ну давай, говори, що підеш, забудеш і шляхом своїм обминеш. Ти вже навіть завтра вже зараз не можеш так далі зі мною, бо я не дозволю, ти чуєш, не можу, не хочу так просто я вирвати те, що до болю аж гостро у серце моє заскочило, залізло і з кожним биттям все нагадує різне, нагадує те, що у ньому є ти, той самий, що може прийти і піти, а потім все знову і знов повертатись, злякатись повинна була б, та надію тримаю, що все ж неправа, що вернешся ти, як було уві сні, що кожної ночі в моїй голові я бачу, неначе дивлюсь кінофільм,
Скажи
© Copyright: Наталья Демина, 2004
Свидетельство о публикации №104111801215
Свидетельство о публикации №104111801215
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
