Бабине лiто. кохання. любов

Низки перлинок
повисли на втомлених
Вітах діброви.
Ранок холодний обняв
точений стан твій
і пальці цілує...
Щічки пашать ще
від думки
про любощів ночі
Бабине літо...
Кохання...
Любов...
Низка перлинок
повисла на косах твоїх
кучерявих
трави розкішні
до ніг твоїх
горнуться, мила...
Відьмочко юна,
лісів господиня,
ти не забудь мене зовсім,
згадай на хвилину
в час коли вийдеш
на схил
над рікою -
бабине літо,
кохання,
любов...
 
©2004 Ingvar Olaffson


Рецензии
Красивий вірш!

Ольга Бондарь   11.03.2005 17:28     Заявить о нарушении
Дякую :)))
ПРиємно робити приємно приємним жінкам.;)

575   11.03.2005 18:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.