теплом заплатить
остання погожа днина
за павутиння
кришталь
у небі прозоро-синім...
остання осінь тобі,
єдина,
кохана мавко,
нитки срібла в каштан-волоссі
в останню осінь
а ти все мила,
а ти жаданна
я п'ю твій погляд -
напій безсмертя...
©2004 Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104110400572