Приходила Смерть
Приходила Смерть, за собою звала,
Кликала додому й дуже поспішала.
Я швидка на ноги - не треба чекати
Лиш забула у дорогу своє серце взяти.
Полями, лугами не йшла Смерть, летіла,
Я, як вітер, поспішала й всеодно не встигла.
- Почекайте мене, мамо, бо я не встигаю!
Сіре небо, сірі луки від краю до краю...
Здожену, бо ж люди кажуть-я швидка та сильна,
Ось ще трoшки й знову стану,наче птаха,вільна.
Смерть майнула за горбом, наче чорна скрута -
Моє серце, мої діти й ця смерть, як отрута.
Не почула мене Смерть, а я так благала,
Видно ще не дожила та й не докохала...
Свидетельство о публикации №104110100476