Гордості ніц
Лиш безсилля…
Знаєш… це - незносимо
Жити, тамуючи в грудях любов…
Жити частинами,
Тими, що вимерли…
Прагнуть до тебе!
Знову і знов…
Віддавши в нікуди стільки ніжності!…
Не тої… що квітне.
А тої, що вицвіла…
І в руслі змертвілім повільно тече…
Повір… я старалась… немислимо…
Пробитись крізь хмарища хмар, суховій!
Та мертві ці урвища-стіни, ці виступи…
Убили… І світ мій завмер.
Може й… на краще то.
Ориґінал тут http://www.stihi.ru/2004/06/30-286
Про мертву рiку
© Copyright: 575, 2004
Свидетельство о публикации №104103000408
Свидетельство о публикации №104103000408
Рецензии
спочатку прочитала оригінал, а вже потім переклад. на цей раз переклад звучить сильніше за оригінал. енергією переповнений вірш. дуже добре. дуже вдала робота, неначе серцем написане. радості Вам і нових знахідок.
з повагою,liza/
Валентина Силава 30.10.2004 19:52 • Заявить о нарушении
з повагою,liza/
Валентина Силава 30.10.2004 19:52 • Заявить о нарушении
Красно дякую, пані Лещинська,
переклад зроблено швидко, хотілося почути як то звучить українською, позаяк оригінал написаний українкою. Не очікував чесно кажучи, на таку високу оцінку.
Дуже дякую!
Щиро, Ваш Інґвар.
575 31.10.2004 12:01 Заявить о нарушении
переклад зроблено швидко, хотілося почути як то звучить українською, позаяк оригінал написаний українкою. Не очікував чесно кажучи, на таку високу оцінку.
Дуже дякую!
Щиро, Ваш Інґвар.
575 31.10.2004 12:01 Заявить о нарушении