На землі, де живе самота,
Мене думка єдина рятує -
Ти в моєму житті саме та,
До котрої сьогодні іду я.
Я іду крізь туман суєти,
Через сумнівів чорні знамена,
Бо на цілій землі саме ти,
Ти чекаєш сьгодні на мене.
Так віщує мелодія сфер,
Час і простір зійшлися пророче,
Кожну мить я приймаю тепер
Саме так. А інакше не хочу.
Я поради в минулих літах
Не шукаю, і мрій не будую,-
Ти в моєму житті саме та,
До котрої сьогодні іду я.
ТИ
© Copyright: Виктор Копоть, 2004
Свидетельство о публикации №104100501048
Свидетельство о публикации №104100501048
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
