Натхнення Михайлвського собору

Голуби, голуби, дзвони,
Цвірінчання щасливих птахів...
І густий цей чаруючий голос
Невідомої ніжної скрипки,

І спокій, ах, спокій який!
Колишуться віти берези,
А під нею - такі килими
Молодої яскравої зелені!

Топотить по доріжці дитина:
- Мамусю, поглянь, ой поглянь!
Давай заберемо цю кицю!
Їй вночі буде страшно тут спати...

Сміються на те молоді,
Усміхається стиха бабуся,
І лиш жінка з сумними очима
Міцніше стиска в руці хусточку...


Рецензии
Немає нажаль тут більше спокою...
Михайлівський щодня бачить арешти молодих, колись щасливих людей...

за вірші дякую! приємно читати рідною мовою.

Змей   25.10.2004 19:08     Заявить о нарушении
Приємно писати рідною мовою. Жити в рідній країні. І І розуміти цей зв'язок з нею. В цьому найвище щастя. Тільки страшно осліпнути при цьому. Мені іноді стає страшно, коли бачу, що патріотизм і націоналізм змішують в одне. Одначе це різні поняття! А сьогодні в нашій країні, як, можливо, ніколи, треба навчитись не слухати нікого - думати і вирішувати самому.

Рада, що приділили час моїй сторінці. Дякую за увагу!
З найкращими побажаннями...

Мария Айлен   26.10.2004 15:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.