Розтане... беспомiчний осуд

Забувши про гiркоту зради,
Про чорні години мовчання,
Про біль самоти і зневіру в кохання...

Я подумки поруч з тобою!..

ЗалИшивши в пам'яті миті того,
Що навіки осяє
моє...
надзнесилене серце.

Чомусь я постійно чекаю,
Що подих твій сон мій зігріє...
Розтане...  беспомічний осуд,
Розквітнуть пелюстки  надії...

І знов оживуть мої мрії!

Я знаю...


Рецензии
На это произведение написано 48 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.