Сиджу на дивані,
І думу гадаю.
І думу гадаю,
Долю проклинаю.
Екологія погана,
Річки висохли давно.
І нема у світі пана,
Щоб збороти "Розгірдана".
"Розгірдан" собі паную,
Спати люду, не дає.
Тут нема води у крані,
Там і хліба не знайдеш.
Гарнесенька дівчинка,
В куточкустоїть.
Просить копієчку,
Щоб хліба купить.
А люди пройдуть,
Копієчку кинуть.
А хто, і не кине,
Бо нічим прожить.
І хіба Ти вмерла Україна,
І хіба загублена любов?
Не вже ж тобі ще може снитись,
Що вільна ти колись була?..
Ти вмерла рідна Україна,
Тебе нема, тебе нема...
Дума про Украну
© Copyright: Сергиенко, 2004
Свидетельство о публикации №104092800720
Свидетельство о публикации №104092800720
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.