в небі хмари червоніють,
на пелюстках рожевих хвиль,
від поцілунків аж німіють,
летять на крилах сотні миль...
дерева стогнуть від бажання,
від лоскоту сухих гілок,
чекають на роси світання,
на шепіт і чуттів клубок....
на березі сиділи двоє,
в воді ногами колотали,
а всерці кожного співає, ноє,
сиділи про весілля клопотали...
ніхто не розіб'є чужого кохання,
як море не зіб'є з вершини тих скель,
коханці щасливі завжди до світання,
світання те вічне серед пустель.
random
© Copyright: Оранжевый, 2004
Свидетельство о публикации №104091301440
Свидетельство о публикации №104091301440
Рецензии
Звісно дякую, але Тебе, мабуть, не бентежить той факт, що я жила на західній Україні(наприклад Ровно...), бабусі та дідусі з України,та й взагалі з дитинства розмовляла українською мовою....:)
тобто не вчила, а просто не розмовляла...:)
Дякую за рецу:)
Оранжевый 24.09.2004 18:07 Заявить о нарушении
тобто не вчила, а просто не розмовляла...:)
Дякую за рецу:)
Оранжевый 24.09.2004 18:07 Заявить о нарушении