Десь по той бік моєї жури
Ти залишив у камені слід...
Всесвіт виточив камінь об сльози
Місяць збуджений випав у роси
І наситившись зела, поблід
Зблід і висох, як вмерла вода:
Вічний біль у колодяжнім вирі,
Де слова не відновиш нещирі -
Пустка вічністю сну загляда,
Відбуваючи ночі холодні,
.................храм стоїть:
Між столітть - не сьогодні
Вирви серце і біль забери!
Десь по той бік моєї жури.
06.09.2004
©2004 Святослава Лученко
Десь по той б к мо жури
© Copyright: Лученко Святослава, 2004
Свидетельство о публикации №104091101191
Свидетельство о публикации №104091101191
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.