Зачароване коло
Розумне робити важче.
Я мчу у пошуках щастя -
Виходить, що я – дурна?
Як добре лежати в постелі
Після робочої ночі,
Весь вихідний лежати
І вірші собі читати.
То, може, постіль це – труна?
Чого бажаю – те маю,
І мрії мої не здійсняться.
Я мчу у пошуках щастя.
Виходить, що я – дурна?
Життя – підготовка до смерті?
Весна, то - не сутність, а – осінь?
Біжу собі простоволоса
Й думки мої – ой, маячня...
То, може, постіль це – труна?
Купаюся у Rexon'і, як тіло у формаліні
І не встигаю писати: думки миготять щодня.
Сідає за обрій сонечко, а я спішу на роботу
І мучусь, щоб вірші писати.
Яка ж я й справді дурна!
30.03.2004
Свидетельство о публикации №104090600866