Пробудження

Вже треті півні проспівали,
загомоніло, загуло...
Гнідих і сірих загнуздали
та осідлавши
чвалом в степ!
А степ як море -
трави срібні
колише свіжий вітерець.
Повітря  ще таке прозоре,
що видно дно
блідих небес...
Ковил, могили,
зорі в балках,
Ярило червним*
барвить схід.
Життя химерне і примарне
в годину цю являє лик.
І ти пробуджений нарешті
стоїш на чільній висоті...
Окраєць хліба, крапля трунку -
тобі не має порятунку -
всі істини - такі прості -
окраєць хліба, крапля трунку -
на денці чаші -
дні,
.....дні,
.........дні...

* кольори від
помаранчевого до червоного.

©2004 Ingvar Olaffson


Рецензии
прочитав пару книжок про Махно
він теж тими степами блукав...

з повагою

Самарканд   08.10.2004 18:20     Заявить о нарушении
Він не просто блукав тими степами, він народився серед степів і був єдиним захисником тих степів і степовиків-гречкосіїв під час Громадянської.
Я ж народився посеред розораного Степу і лише Асканія-Нова неподалік на сміх на згадку.
Дякую за цікавість до моїх творів.
Шануймося, Інґвар.

575   09.10.2004 11:26   Заявить о нарушении
tilky chomus' Mahno dvichi buv pidstupno obmanutyi bil'shovykamy, i vse odno bil'she im viryv, nizh napryklad,
armiy Petlyury. Yaksho b Mahno i Petlyura z'ednalysya,
nihti b im buv ne strashnyi. Ale yak zavzhdy, politychni perekonannya perevazhyly narodnu dolyu...

Самарканд   13.10.2004 19:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.