День проходить,
Хмари вкрили небо
Окрім них - ніде нічого,
Та й іти нема потреби.
Сонце ховається за обрій -
Місце ночі добрій!
Місяць плаче
Так, неначе
Долу хоче
Добрі сни пророчить
Людям.
А ми забудем...
Рясні зорі,
Небеса прозорі...
Сльози неба -
Ніби крихти серця,
Люстерця-озерця,
Вічна жалоба до себе...
Руки світла -
Промені молочні,
В них купатись хоче
Грішне тіло.
І я хотіла.
Не можу спати,
Хочу, як ти, палати,
Хочу повернути
Все, що ти даруєш мені -
Мрії сумні,
Неможливі бажання,
Повітря ковток останній,
Сльози вночі,
Галас сичів -
Те, що не забути...
Мiсяцю
© Copyright: Ника Аремих, 2004
Свидетельство о публикации №104073100611
Свидетельство о публикации №104073100611
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.