Мені не відома твоя життєва сутність,
Ти мовчки воду з калюжі пєш,
Тебе не дратує розумова відсутність
Себе безжалістно ти бєш
Не відчуваєш ти і болю,
Лише подряпини сверблять
Ти сипешь рани свої соллю
І нерви в тобі не кричать
Людиною тебе назвали
Але не розумію, нащо?
Твій шлях у світі показали,
Зашили рот і очі...защо?
Ти винен мені сотні днів ясних,
Що ще тоді в мене поцупив
Думок простих, твоїх тупих
На роздоріжжі розгубив.
нелюдина
© Copyright: Демона, 2004
Свидетельство о публикации №104072400088
Свидетельство о публикации №104072400088
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.