Олена Горобець у співавторстві з Іваном Сірком
_____________________________________
Горобець летів до себе
Вдячно склавши дзьоба до крила
Він і сам не знав, чому?! -
Його до себе доля позвала...
Пташина гнівно мріяла про хліб
Задерши по-собачому голівку
І все це птах якийсь
Ретельно зняв на плівку
Піднявшись по драбині до небес...
Котяра, ішовши поруч
Не втримався від сміху:
"Маленький горобець зі серцем лева
Мені пісні співає на потіху"...
Хіба він цього так бажав и мріяв
Хіба за цим так далеко летів..
Товстючим брюхом підминая квітки
Бурхливо оглянувшись по котам
Гей, йолопе! Злітай з отої вітки!
Твої пісні недовподоби нам
Гоніть ви, хлопці, гнівно ту жирнючу
Що ткає вам божнечо про любов
Злетіть у небо:
Світла втеча
Захопить все життям
Звірюку поборов...
опов дання драбини-
© Copyright: Две Гривны, 2004
Свидетельство о публикации №104071700622
Свидетельство о публикации №104071700622
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.